Інтерв’ю здобувачки 4 курсу, випускниці 2026 р. першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ОПП «Соціальна робота (соціально-психологічне консультування)» Цимбал Софії Сергіївни:
- Як промайнули для вас роки навчання в нашому університеті?
Вони пролетіли неймовірно швидко – як один насичений день. Це був час постійного руху: лекції змінювалися практикою, а втома від сесій – радістю від нових знань.
- Чи справдилися Ваші очікування від навчання в університеті?
Цілком. Я очікувала отримати суху теорію, а натомість отримала інструменти, які зараз застосовую в реальному житті. Найбільшим відкриттям стало те, наскільки важливою є емпатія в роботі соціального працівника.
- Де Ви працюєте?
Наданий час я працюю в КНП«ЛМЦПМСД» ЛМР.
- Яку посаду займаєте?
Сімейна медсестра
- Чи були викладачі, котрі надихали?
Безумовно. Особливо викладачі, які надихають йти вперед та любити справу, яку ти робиш . Дбати та подати руку допомоги, коли потрібно людині в тяжкі дні.
- Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
Найяскравіше – це підготовка до першої соціальної акції. А кумедний випадок був на практиці, коли ми намагалися організувати захід для дітей, але все пішло не за планом – довелося імпровізувати на ходу, і це був найкращий урок гнучкості.
- Згадайте себе в студентські роки. Які риси з віком змінилися, що залишилося? Як взагалі ви б могли охарактеризувати себе тодішню?
Тоді я була невпевнена у собі як студентка, яка боялася помилитися. Зараз я розумію, що помилка – це частина аналізу випадку. Я стала більш виваженою, але запал допомагати іншим залишився таким же, як і на першому курсі.
- Що хочете побажати студентам та викладачам?
Студентам – цінувати кожну хвилину практики. Викладачам – невичерпної енергії та вдячних студентів, які горять своєю справою.
- Які у Вас були стосунки з одногрупниками і чи спілкуєтеся Ви зараз?
Ми підтримуємо зв’язок у месенджерах і досі зустрічаємося. Це не просто одногрупники, а професійна підтримка.
- Якби Ви мали можливість повернутися, що б Ви зробили інакше?
Більше б займалася волонтерством на першому курсі, щоб раніше відчути ритм реальної роботи «у полі».
- Які професійно важливі якості Ви здобули на факультеті соціальної та психологічної освіти? Як це допомагає Вам зараз?
Вміння слухати, аналітичне мислення та стресостійкість. Це база, без якої в нашій сфері неможливо працювати.
- Ваш меседж до теперішніх студентів– випускників.
Вірте у себе! Ваша професія – одна з найважливіших у суспільстві. Ви – ті, хто змінює життя людей на краще. Не бійтеся брати на себе відповідальність!